- відчужуваний
- -а, -е, юр.Дієприкм. пас. теп. ч. до відчужувати 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
невідчужуваний — а, е, юр. Якого не можна відчужити (див. відчужувати 2)) … Український тлумачний словник
відчужуваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
невідчужуваний — прикметник … Орфографічний словник української мови
відчужуваність — ності, ж. Абстр. ім. до відчужуваний … Український тлумачний словник
невідчужуваність — ності, ж. Абстр. ім. до невідчужуваний … Український тлумачний словник
іґноруваний — на, не, Рс. Не признаваний навмисне, відчужуваний … Словник лемківскої говірки